психолого-педагогічний семінар на тему 

«Cучасні моделі  психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами ».

  30 жовтня  у  Вільногірської ЗОШ № 4 пройшов психолого-педагогічний семінар на тему  «Cучасні моделі  психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами ».

    Метою  психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами є  забезпечення оптимального розвитку дитини, та підведення його до успішної інтеграції в соціум.

    На семінарі психолог школи  Самохвалова Н.В.  ознайомила з  теоретичними відомостями про фізіологічні та поведінкові особливості учнів, що мають особливі освітні потреби, а також надала практичні поради  щодо плідної співпраці.

    Були проведені цікаві практичні вправи: «Рука-мозок» , для кращого висвітлення питання почуттів і емоцій людей з особливими освітніми потребами, були надані поради для вчителів, щодо плідної співпраці, а також була проведена рефлексія, яка підвела кожного з присутніх до важливості піднятого питання та надихнула на подальшу роботу.

    Семінар був повчальним, цікавим, творчим!

Круглий стіл

«Адаптація здобувачів освіти  5-х класів  до  навчання в основній школі»

        19 вересня 2018 року у Вільногірській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №4 відбувся круглий стіл з адаптації, на якому були присутні класоводи 4-х класів, класні керівники 5-х класів, вчителі-предметники, практичний психолог  та адміністрація закладу.

З  педагогічнми та психологічними аспектами навчання у 5-му класі виступила заступник директора з навчально-виховної роботи Каморда О.В.

        Вона акцентувала увагу на  тому,  що у Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначено, що відбір змісту предметів в школі ґрунтується на принципі наступності між початковою й основною ланками  школи, тому проблема наступності є складовою загальної проблеми наступності в освітньому  процесі. Олена Вікторівна зупинилась на вікових особливостях вихованців та факторах, які впливають на успішність адаптації п'ятикласників. Каморда О.В. зазначила, що успішній здобувачів освіти 5-х класів до навчання в основній школі сприятимуть цілеспрямована координація дій учителів, їх  професіоналізм і досвідченість, злагоджена робота психологічної служби , адміністрації та батьків.

Виступили класоводи теперішніх п’ятикласників Палій О.В., Соколова І.Д., які надали психолого-педагогічну характеристику п’ятикласникам.

Класні керівники - Литвиненко Н.Р., Шамка І.С. та вчителі-предметники Житня О.В., Мохова О.П., Євтухова Л.М.,Бойко І.М., Власюк К.В. поділились своїми першими враженнями від спілкування на уроках з п’ятикласниками.

         На завершення круглого столу  присутні на чолі з практичним психологом  Самохваловою Н.В. виробили  рекомендації для вчителів-предметників, які працюють в 5-х   класах, класних керівників та батьків з метою  успішної адаптації вихованців.  

Педагогічна рада

«Формування гуманізму як типу свідомості, способу життя в громадянському суспільстві»

                                                            28.03.2018 року

1.    Теоретична частина:

«Поняття гуманізму як типу свідомості, способу життя здобувачів освіти в системі сучасної освіти. Шляхи та засоби формування            загальнолюдських духовних цінностей здобувачів освіти»

                                                                                                             Шамка І.С., заступник

                                                                                                             директора з виховної роботи

2.    Практична частина: обмін досвідом роботи

2.1.  «Система морально-етичного виховання як засіб формування гуманності у молодших школярів»

                                                                                                             Корольчук Н.С., кл. керівник 1-Б класу

2.2.  «Створення гуманного середовища для формування соціалізованого учня»

                                                                                                             Філатова К.М., кл. керівник 3-Б класу

2.3.  «Розвиток морально-етичних якостей учнів як пріоритетний напрямок соціалізації у формуванні гуманної особистості»

                                                                                                              Глокк О.В., кл. керівник 6-А класу

2.4.  «Формування моральних якостей школярів як способу життя в контексті викликів сучасності»

                                                                                                               Носов В.Ю, кл. керівник 8-Б класу

3.    Рефлексія.

Вступ

«Утвердити, в кожній людині доброт, сердечність, чуйність, готовність прийти іншому на допомогу, чутливість до всього живого і красивого - елементарна, азбучна істина шкільного виховання. З цієї істини починається школа.»

Процес становлення сучасного суспільства потребує розвитку української національної системи виховання, в основу якої будуть покладені провідні принципи гуманізму та демократизації. Стає очевидним, що активним суспільним об'єктом має бути людина з високим рівнем свідомості, творчої активності, відповідальності, яка керується у своїй діяльності і поведінці гуманістичними цінностями. Таку людина покликана виховати школа, як соціальний освітній інститут.

Аналіз наукових джерел засвідчив, що проблема виховання гуманістичних моральних цінностей в учнів досліджувалася різними авторами. Так, у ряді наукових робіт відображено важливі аспекти означеної проблеми: загальнотеоретичні засади гуманізації виховання школярів у позаурочній діяльності, перетворення школи в "майстерню гуманності" викладені у працях Я. Коменського, А.Макаренка, В.Сухомлинського; психологічні аспекти гуманістичного виховання розкриті у працях І.Беха, О.Бодальова та ін..; процес формування гуманних відносин у позаурочній діяльності став предметом дослідження В.Коротєєвої, Г.Ясякевич. Є. Докукіна вивчала взаємодію школи і сім'ї у формуванні моральних засад поведінки молодших школярів. М.Трофанова і М.Глущенко з'ясовували особливості виховання молодших школярів у позаурочній діяльності. Особливості морального розвитку та механізм формування моральних цінностей розкрито у працях І. Беха, В. Галузка, А. Донцова, В. Тюріної, Ш.Амонашвілі.

Суспільне життя переконує, що без культивування таких моральних цінностей як добро, людяність, відповідальність, почуття власної гідності, творча ініціатива, підприємливість, толерантність навряд чи можна розраховувати на поліпшення ситуації в нашій країні. Ці моральні феномени в період переходу до ринку, який ще не став цивілізованим, виконують функцію гармонізації особистих і суспільних інтересів.

На жаль, незважаючи на велике значення морально-духовних цінностей в житті людей, вони ще не зайняли належного місця в системі цінностей підростаючого покоління. Нині в учнівському середовищі зростає злочинність, озлобленість, нігілістичне ставлення до принципів моралі: спостерігається крайній егоцентризм, низький рівень культури спілкування, небажання покладати на себе відповідальність, недостатня сформованість патріотизму, втрата життєвого оптимізму та інші негативні прояви.

Вивчення стану сформованості моральності показало, що в шкільній практиці спостерігається стандартизація виховного процесу, зберігаються застарілі способи передачі ціннісного ставлення до світу в готовому вигляді, відбувається підміна гуманістичної педагогіки випадковим набором виховних заходів; що перешкоджають розгортанню процесу сходження самої особистості на шляху від абстрактного до конкретного. Школа здебільшого не зуміла подолати авторитаризм, кардинально змінити філософію та ідеологію виховання, повернутись до інтересів особистості, її насущних проблем.

Тому сьогодні важливо здійснити поглиблення теоретикометодологічних засад гуманістичного виховання учнів, продовжити розробку та апробацію особистісно орієнтованих технологій, вести пошук резервів підвищення ефективності виховного процесу. Для успіху такого пошуку в науці склались серйозні передумови.

1.    Принципи виховання духовних цінностей

Методологічні засади гуманістичного виховання школярів детермінуються положеннями гуманістичної етики, основними державними документами України про освіту та виховання та ґрунтуються на принципах:

·        гуманізму – проявляється у визнанні людини найвищою цінністю, а її права – пріоритетними. Він вимагає шанобливого ставлення до кожного учня, забезпечення свободи совісті, віросповідання, світогляду, турботи про фізичне, психічне, духовне і соціальне здоров’я;

·        індивідуалізму – утверджує, перш за все, цінність, унікальність і неповторність кожного індивіда, стимулюючи в ньому прагнення до самоствердження, відповідальності за свої вчинки; передбачає визначення індивідуальні траєкторії розвитку кожного учня з врахуванням його поглядів, інтересів, потреб, життєвої позиції, конкретного соціального статусу, стосунків з іншими людьми;

·        колективізму – виступає одночасно і умовою і результатом суспільної сутності людини, орієнтуючи її на гармонізацію своїх особистих інтересів громадським;

·        соціального загартування – передбачає залучення учнів до ситуацій, які потребують вольового зусилля для подолання негативного впливу соціуму, вироблення соціального імунітету, стійкості від стресів, рефліксійної позиції;

·        толерантності і комунікативної спрямованості – спирається на визнанні продуктивної ролі індивідуалізму в його позитивному гуманістичному сенсі, передбачає прояв терпимості до інших людей, їх поглядів, цінностей, поведінки;

·        альтруїзму – проявляється у безкорисливій любові і турботі про благо іншої людини;

·        адекватності виховуючого середовища – передбачає забезпечення в кожному шкільному колективі балансу управління і самоврядування, комфортної життєдіяльності як учнів, так і педагогів, створення оптимальних умов для прояву творчості особистості.

В пошуках засобів гуманізації виховного процесу в сучасній школі педагогічна наука і практика орієнтується на самоцінність людської особистості школяра, її внутрішні ресурси і саморозвиток. Пріоритетом шкільного виховання є створення і забезпечення умов, які сприяють повноцінному особистісному розвитку кожної дитини. Отже, виховний процес в сучасній школі має бути зорієнтованим на особистість школяра, формування його моральної свідомості, моральних цінностей, що проявляються у його поведінці.

2. Мета гуманістичного виховання школярів

Метою гуманістичного виховання є формування гуманістичного світогляду на основі розвитку етичної культури школярів. Це відповідає базовому розумінню культури особистості як гармонії культури знань, умінь і ставлень. Знання й уміння опосередковують ставлення. Ставлення – це реальний дійсний зв’язок, який встановлює людина з об’єктами оточуючої дійсності в своїй свідомості. Це зв’язок особистісного «Я – Я», «Я – Ти», «Я – природа», «Я – суспільство». Показниками ставлення особистості є її якості. Якості несуть в собі в прихованому стані значиме для людей – цінність.

3.    Зміст гуманістичного виховання школярів

Зміст гуманістичного виховання школярів в сучасних умовах має спрямовуватись на формування системи гуманістичних цінностей у становленні духовного світу особистості з можливостями їх збагачення кожним індивідом.

В якості базових гуманістичних цінностей, що характеризують індивідуальну культуру особистості, рівень її вихованості, нами були визначені ДОБРО, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, СОВІСТЬ. Ці категорії взаємозв’язані між собою, взаємодоповнюють та взаємопроникають одна в одну.

Добро – це нормативнооцінна категорія моральної свідомості, яка в узагальненій формі означає, з одного боку, належне і моральнопозитивне, а з іншого – морально-негативне, ганебне, недозволене у вчинках і мотивах людей, в явищах соціальної дійсності. Мораль впливає на людську поведінку з позиції протиставлення добра і зла. Тому добро і зло категорії етичної свідомості, від змісту яких залежать усі інші етичні уявлення.

Виходячи з того, що гуманістична етика визнає пріоритетом людину, її унікальність, неповторність, її щастя, потреби та інтереси, головним критерієм добра є все те, що сприяє прояву справжньої сутності людини – її саморозкриттю, самовияву, самореалізації, все, що надає смисл людському існуванню.

Наступною базовою гуманістичною цінністю є відповідальність як переживання покладеного на людину кимось чи нею самою обов’язку, потреби, безумовно, виконувати угоду, зобов’язання, звітуватись у своїх діях і покладати на себе провину за можливі наслідки. Відповідальність визначається як усвідомлена свобода прийняття рішень, вибору цілей та способів, методів і стилів їх досягнення. Відповідальність не суперечить свободі, вона є логічним її наслідком, що об’єднує вчинки особистості у життєвий шлях людини. Почуття відповідальності реалізується         завдяки      таким характеристикам як чесність, совісність, здатність відчувати сором і провину.     При зіткненні з несправедливістю людина завжди висловлює своє активне негативне ставлення до неї, стає на захист гуманістичних принципів. Вона також  здатна на самокритику. Має сміливість відверто зізнатися у власних помилках, бо особиста честь для неї - це її гідність.

Важливою базовою гуманістичною цінністю особистості є її внутрішня етична інстанція – совість. Совість притаманна лише особистості. Вона включає в себе ідеї, норми поведінки, принципи, обгрунтування цих ідей, норм, принципів. Совість включає і ставлення, причому ставлення оціночне – оцінка своїх думок, вчинків, ставлень до когось і до себе, почуття і практичні дії. Вона є внутрішнім   регулятором        і контролером вчинків і помислів особистості, діючих в чотирьох напрямах, як: рушійна сила, спрямована на дотримання моральних принципів; забороняючий фактор, що попередньо осуджує особистість за вибір чи дію, які ще не здійснились; корегуючий механізм в процесі особистісної дії; контролер, який оцінює вчинки особистості і викликає відповідні моральні переживання.

4. Методи формування загальнолюдських духовних цінностей

у школярів

Ефективність гуманістичного виховання значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації. До них належать:

-           класна година як одна з форм позаурочноївиховноїроботи, яка передбачає створення оптимальних умов для продуктивного спілкування класного керівника з учнями з метою формування в них соціальноїзрілості;

-           етична бесіда, що спрямована на формування в учнів умінь і навичок моральноїповедінки, оволодіння загальнолюдськими і національними морально-духовними цінностями;

-           зустрічі з відомими людьми, мета яких може бути різною:профорієнтаційна (запрошують представників різних професій, викладачів вищих навчальних закладів), розвиток моральних, громадянських якостей (зустрічіз ветеранами війни, праці, спорту, мистецтва) тощо;

-           обговорення книг, читацькі конференції. Їх влаштовують для пропаганди художньоїта науково-популярної літератури серед учнів, активізації їх самостійності в оціночних судженнях, думках;

-           виставки. Їх присвячують досягненням учнів у гуртках дитячоїтворчостіта на уроках праці, у сфері образотворчого мистецтва, результатам краєзнавчих, туристичних походів;

-           масові свята. Організовують дні, тижні, місячники підвищеної уваги до поезії, музики, театру, кіно, дитячоїкниги тощо. Підчас таких святтрадиційно відбуваються зустрічіз письменниками, художниками, композиторами;

-           змагання. Спрямованівони на стимулювання інтересів, здібностей учнів, сприяють підвищенню їх активності. Фізкультурно-спортивнізмагання (класні, шкільні, міжшкільні) пропагують спорт, здоровий спосіб життя, їх оздоровчо-виховний ефектзалежить відретельної підготовки, урахування можливостей, стану здоров'я кожноїдитини;

-           конкурси, олімпіади, що проводять для виявлення талантів, розвитку творчих можливостей дітей.

У вихованні гуманістично спрямованої особистості класним керівникам доцільно використовувати активні методи, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють конструктивно-критичному способу мислення, здатності розрізняти добро і зло в повсякденному житті, протистояти аморальним спокусам. До таких методів належать: соціально-рольові ігри, соціодрама, метод відкритої трибуни, морально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій з моральним характером, ігри – драматизації тощо.

5. Психолого-педагогічні умови виховання гуманістичних цінностей школярів

Стратегічними умовами проектування процесу виховання гуманістичних цінностей виступають:

·      відповідність виховної практики концептуальним засадам особистісно орієнтованої гуманістичної моделі етичного виховання;

·      стимулювання ініціативи всіх суб’єктів виховного процесу;

·      створення необхідних умов для різнобічної життєдіяльності, життєтворчості молодої людини;

·      забезпечення успішності підростаючої особистості в освоєнні гуманістичних цінностей, її самоствердження, захищеності і підтримки;

·      створення ситуацій різноманітних позитивних емоційних переживань суб’єкта в предметній, комунікативній діяльності, спрямованих на суспільно значуще особистісне самовизначення та інтелектуальноморальний розвиток;

·      моніторинг змін індивідуальних якостей вихованців;

·      створення умов для прояву суб’єктом життєвої активності вищого порядку, тобто його смислотворчості; установка на позитивний суб'єктний досвід вихованця /досвід самовизначення, досвід творчості, досвід комунікації як кооперації, установка на іншого/;

·        створення «духу» школи на основі різнопланового недирективного, неформального, морального, особистісного спілкування як специфічної форми людських відносин. Для таких відносин характерні діалогічна доброзичливість, співтворчість педагога й дитини. Подібні відносини передбачають духовну атмосферу, у якій «розлиті» смисложиттєві цінності, які в свою чергу вимагають розумності «вибору» як вільної діяльності вихованця. Тут має бути також наявним його просування в своєму розвитку і саморозвитку; поєднання розумного утилітаризму і моральнодуховних устремлінь;

·        утвердження позиції школяра як рівноправного учасника педагогічного процесу; як наслідок виникнення неформального, доброзичливого мікроклімату в педагогічній спільності, інтерес педагогів до освоєння гуманістичних технологій, в основі яких здійснення «єдності життя і виховання дитини»;

·        створення стимулюючого і розвивального середовища на основі визначення мети, цінностей, норм, принципів, завдань, напрямів виховних програм діяльності відповідно до потреб, інтересів учнів, а також використання культурно-духовних можливостей конкретного середовища – створення організаційно-діяльнісної структури, що забезпечує розв’язання цих завдань – відбір засобів, методів, способів організаційно-педагогічної діяльності – реалізація особистісно-орієнтованого процесу виховання – оцінювання діяльності та її впливу на виховний процес – планування перспектив особистісного розвитку учнів.

Ефективність гуманістичного виховання й розвитку учнів 1-11-х класів підвищується якщо:

·        впроваджується цілісний підхід до використання гуманістичних цінностей як засобу виховання і розвитку учнів;

·        якщо відбудеться систематизація і структурування змісту програм виховання гуманістичних цінностей учнів 1-11 класів, що базується на засадах гуманістичної етики;

·        якщо виховний процес здійснюється в широкому контексті духовної культури школи;

·        якщо особистісно орієнтована технологія сприяє реалізації психологічного механізму формування цінностей гуманістичної моралі громадянського суспільства;

·        якщо наукоємний процес взаємодії педагогів і школярів спрямований на розвиток гуманістичної моральності особистості;

·        забезпечується створення педагогічно доцільних моральних ситуацій, які б враховували потреби, відчуття, уявлення, емоції, мотиви, здібності дітей, їх реальне життя; стимулюється суб'єктивна позиція вихованця від мети до підсумків;

·        якщо виховується ціннісно-оцінювальне ставлення до Батьківщини, до світу, до людини, до самого себе;

·        якщо вихованці беруть активну участь у відродженні національних цінностей України в діяльності, спрямованій на гуманізацію суспільства;

·        якщо створюється атмосфера творчого вибору і самовдосконалення;

·        якщо йде орієнтація на добро, обов’язок та совість як базові категорії моралі громадянського суспільства;

·        якщо процес виховання будується на основі суб'єктної взаємодії педагога і вихованців та особистісному підході до них;

·        спонукає до самопізнання, самовдосконалення, самореалізації особистості.

Рефлексія

З метою конструктивного мислення, щоб узагальнити і систематизувати інформацію, знайти нові шляхи розвитку - заключний етап «Рефлексія» - метод британського психолога Едварда де Боно «Шести капелюхів».

 «Від правильного виховання дітей залежить добробут усього народу». Джон Локк, англійський філософ.

(Перегляд відео «Притча про чотири свічі»)

Педагогічні читання

«Вивчаємо закон України «Про освіту»

                                                                                                                                                 11.01.2018р.

 Мета: ознайомлення  та опрацювання педагогами положень нового закону 

           України «Про освіту»;

          створення умов для творчої самореалізації педагогічних працівників, 

          підвищення мотивації педагогічної діяльності та методичного рівня 
          професійної компетентності педагогів.

План проведення

1.     Вступне слово  «Закон України Про освіту»

Каморда О.В., заступник директора з НВР

       5 вересня 2017 року Верховною Радою був прийнятий у другому читанні новий закон "Про освіту", який набрав чинності 28 вересня 2017 року

      Безумовно, закон не вирішує всіх проблем української освіти, що накопичувалися десятиріччями. Але він створює для цього міцне законодавче підґрунтя.

     Головне, що дає новий закон, це нові можливості для розвитку і підвищення своєї конкурентоспроможності здобувачам освіти, освітянам та закладам освіти.

     Це надзвичайно важливо сьогодні, коли необхідно швидко реагувати на численні виклики, пов’язані з паралельними реформами в багатьох інших сферах, економічними проблемами, новими технологіями, глобалізацією освітнього простору тощо.

        Закон не містить і не може містити норм стосовно більш близьких і актуальних для них проблем – неякісних шкільних підручників, кваліфікації вчителів, умов їх праці, шкільних автобусів і доріг, застарілого чи взагалі відсутнього лабораторного обладнання тощо.

       Закон лише закладає інструменти для вирішення частини з найбільш болючих проблем. Інше, значною мірою, буде залежати від стану економіки, політичної стабільності, нових технологічних викликів і багатьох інших обставин. Але у першу чергу – від наполегливої праці всіх нас освітян.

   Повідомлення мети заходу.

   Мотивація .  Форма проведення заходу не зовсім звичайна: ми спробуємо поєднати формальне  прочитання закону Про освіту  з творчістю  колег, які підготували для вас його основні положення.

Вправа «Фокус»                                                                         Каморда О.В.

     Завдання – Прохання сфокусуватись  для виконання цієї вправи.

 Перед вами лежать глосарії, які будуть супроводжувати вас протягом усього часу. В процесі пед. читань в глосарії необхідно визначити кількість повторів термінів, які будуть зустрічатися у виступах наших колег.

2.     Виступи доповідачів:

1.     Житня О.В. ,  Розділ I  «ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ»

2.     Єршова Л.Г., Розділ II  «СТРУКТУРА ОСВІТИ»

3.     Бойко І.М., Розділ III  «ЗАКЛАДИ ОСВІТИ»

4.     Манжула Т.Л., Розділ IV  «СТАНДАРТИ ОСВІТИ, ОСВІТНІ ПРОГРАМИ, КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ДОКУМЕНТИ ПРО ОСВІТУ»

Вправа «Освітній диктант»

5.     Мохова О.П., Розділ V  «ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ»

6.     Корольчук Н.С., Розділ VI  «УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ»

Вправа «Юридичний волейбол»

7.     Івашина Т.Я., Розділ VII  «ОСВІТА, ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ТА ОПЛАТА ПРАЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ»

Вправа «        «

8.     Палій О.В., Розділ VIII  «УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ОСВІТИ»

Вправа  «Пошук зайвого терміну»

9.     Філатова К.М., Розділ XII «ПРИКІНЦЕВІ ТАПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ»

Вправа «Часовий фреймінг»

3.     Довідкова інформація в ході педагогічних  читань                        Гапич О.Г.

4.     Підсумки педагогічних питань

Засідання педагогічної ради

«Інноваційні системи контролю і оцінки якості знань та їх вплив на формування самооцінки учнів»

від  09.01.2018 року

Мета:   поглиблення уявлень про інноваційні системи контролю і оцінки якості  знань та їх вплив на формування самооцінки учнів;

            активізації діяльність колективу у використанні ролі контролю та оцінки  

            якості знань з метою формування самооцінки  учнів;
            корегування  завдань  педагогічної діяльності з метою підвищення     

            професійного рівня.

Черга денна

            1.      Виконання рішень попередніх засідань педагогічної ради

                                                                           Гапич О.Г., директор школи

2.    «Інноваційні системи контролю і оцінки якості знань та їх вплив на формування самооцінки учнів»

                                                              Каморда О.В., заступник директора з НВР

3.    Аналіз навчальних досягнень учнів за І семестр 2017-2018 навчального року

                                                              Шаповал Л.В., заступник директора з НВР

4.    Стан викладання правознавства

                                                              Каморда О.В., заступник директора з НВР

   Оскільки метою освіти сьогодні є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, розвитку особистості,  змістове значення контролю та оцінки, як компонента навчальної діяльності,   має відповідно змінювитися. Адже доведено, що великий вплив на формування самооцінки школярів надає оціночна діяльність вчителя.  Підвищення якості   навчання   і засвоєння знань продовжує залишатися важливим завданням  на сьогоднішній день і основною  причиною,  яка найбільшою мірою впливає на успішність учня.

      І не зважаючи на те, що в педагогіці і методиці проведено багато досліджень з  контролю та оцінки знань учнів, проблема організації контролю та об’єктивної оцінки знань залишається. Тому вибір теми педагогічної ради «Інноваційні сис-

теми контролю і оцінки якості знань та їх вплив на формування самооцінки учнів» на сьогоднішній день є досить актуальним.  

      Під час сьогоднішньої педради учасники  зможуть висловити свою точку зору з даного питання, активізувати знання  з теоретичних основ питання, поділитися власним досвідом роботи.

               Організація роботи груп :   

           Група « Група підтримки»,

           Група   «Група критиків»,

          Група    «Група експрес – інформації»    (спостерігає за ходом педради і висловлює своє ставлення до подій у вигляді дружніх шаржів,

Питання оцінювання навчальної діяльності учнів у практиці роботи переважної більшості вчителів залишаються буденною справою, що зводиться до механічної роботи: сформулювати запитання або визначити інші види контрольних завдань з раніше опрацьованого учнями навчального матеріалу, отримати відповіді, певним чином оцінити їх — от і вся «процедура». Насправді ж процес контролю й оцінювання навчальної діяльності з психолого-педагогічного погляду є досить складним феноменом. Невипадково В.О. Сухомлинський писав: «Не можна допускати, щоб оцінювання знань виділялося з педагогічного процесу як щось відокремлене. Оцінка лише тоді стає стимулом, який спонукає до активної розумової праці, коли взаємини між учителем і учнем побудовані на взаємному довір'ї і доброзичливості. Якщо хочете, оцінка — це один з найтонших інструментів виховання. З того, як ставиться учень до оцінки, поставленої вчителем, можна зробити безпомилковий висновок про те, як він ставиться до вчителя, наскільки вірить йому й поважає його».

    Яке місце в навчальному процесі займає контроль та оцінка знань, умінь і навичок учнів?

 Контроль та оцінка знань, умінь і навичок учнів – невід’ємний структурний елемент навчальної діяльності на уроці. Він має місце на всіх етапах процесу навчання, але особливого значення набуває після вивчення якого-небудь розділу програми і завершення ступеня навчання.  Тобто, він є, з одного боку, завершальним компонентом оволодіння певним змістовним блоком, а з другого – своєрідною з’єднуючою ланкою в системі навчальної діяльності особистості.

    Контроль – це виявлення, вимір та оцінювання знань і умінь учнів ( схема). Виявлення і вимір  називаються перевіркою знань, яка є складовою контролю.               

 Основною дидактичною функцією контролю є виявлення досягнутих результатів,  порівняння їх з вимогами чинних навчальних програмам,  своєчасне виявлення недоліків і прогалин у знаннях учнів  і, таким чином, слугує для вчителя формою зворотного зв'язку, без якого неможливе якісне управління процесом едукації (триєдини процес навчання, розвиток і виховання). Заключним актом контролю є оцінювання (процес) та оцінки (результат) - виставлення вчителем певної оцінки.

       Існує прямий зв’язок продуктивності навчання  від кількості, якості, повноти, своєчасності, глибини, об’єктивності контролю за рівнем знань учнів.

         При правильній організації навчально – виховного процесу контроль сприяє розвитку пам’яті, мислення та мови учнів, систематизує їхні знання, своєчасно відкриває прорахунки навчального процесу та служить їх запобіганню. Добре організований контроль знань учнів сприяє демократизації навчального процесу, його інтенсифікації та диференціації навчання. Він допомагає вчителю отримати об’єктивну інформацію (зворотній зв’язок) про хід навчально – пізнавальної діяльності та сприяє формуванню самооцінки учнів.     

   Контроль має велике значення і для самих учнів. Вважають, що в поєднанні з самоконтролем він серйозно впливає на мотивацію навчання, підвищує відповідальність учнів за виконувану навчальну працю, формує в них риси дисциплінованості  й системності в роботі, є засобом  керування корекцією знань та стимулювання

Тому основним завданням контролю  є:

·       виявлення рівня правильності, об’єму, глибини та дійсності засвоєних учнями знань, 

·       отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності та активності учнів в навчальному процесі, 

·       встановлення ефективності методів, форм та способів їх навчання, реалізації індивідуального підходу до учнів та диференціації у процесі контролю і стимулювання навчальної діяльності учнів, зокрема  по роботі із здібними. 

           Контроль  покликаний виконувати певні функції:

- освітня - функція полягає в тому, що вчитель систематично стежить за навчальною діяльністю учнів, виявляє результати цієї діяльності і коригує її;

- діагностична - функція полягає в тому, що вчитель виявляє успіхи і недоліки в знаннях, уміннях і навичках, з'ясовує їх причини і визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності і другорічництва;

- виховна - функція полягає в тому, що систематичний контроль і оцінка успішності сприяє формування моральних якостей учнів, виховання адекватної самооцінки, дисциплінованості, самостійності, почуття відповідальності;

- розвивальна - функція передбачає, що обґрунтування оцінки вчителем самооцінки і взаємооцінки сприяє розвитку в учнів логічного мислення, порівняння і узагальнення розвивається пам'ять, формується самостійність та критичність мислення учня, розвиток пізнавальних процесів;

- стимулююча - функція передбачає, що добре вмотивована і справедлива оцінка успішності учнів є важливим імпульсом (стимулом) в навчальній праці, який переростає в стійкий мотив обов'язку і відповідальності.

- прогностична - визначення шляхів підвищення ефективності роботи вчителя і пізнавальної діяльності учнів;

- оцінювальна  - зіставлення виявленого рівня знань, умінь і навичок з вимогами навчальної програми;

- управлінська - функція полягає в тому, що на основі контролю вчитель одержує інформацію про стан успішності, успіхи і недоліки кожного учня і це дозволяє йому правильно скоригувати роботу учня і власну діяльність - змінити методику викладання, удосконалити організацію навчання;

         Зважаючи на таку значущість контролю і оцінювання, до них ставляться і певні конкретні вимоги, а саме:

  1. Контроль повинен мати системний характер, бо лише в цьому випадку вплив його на процес едукації буде стійким. Безсистемність і «випадковість» (епізодичність) контролю завжди вносять елемент нервозності й негативно позначаються на навчанні. Вимога принципу систематичності полягає в необхідності здійснення діагностичного контролювання на всіх етапах процесу навчання - від початкового сприймання знань і до їх практичного використання. Систематичність полягає в тому, що регулярному діагностуванню піддаються всі учні з першого і до останнього дня перебування в навчальному закладі. Шкільний контроль необхідно здійснювати так часто, щоб надійно перевірити все те важливе, що необхідно знати і вміти учням.

  2. Як і саме навчання, так і контроль та оцінювання повинні носити індивідуальний характер, передбачати врахування як особистісних можливостей, так і конкретних умов життя дитини. Різні учні працюють по-різному, мають неоднакові здібності. Значними відмінностями характеризується і робота вчителів. Все це обумовлює кращі чи гірші результати навчання. Тому повинна бути й більш-менш розгалуджена градація оцінок успішності. Іншими словами, потрібно, щоб оцінки були належною мірою диференційовані.

Діагностування повинно бути індивідуальним. Перевіряти треба знання, уміння і навички кожного учня. При перевірці треба враховувати індивідуальні особливості учнів: їхній темперамент, характер, здібності, нахили, інтереси, потреби, мотиви, особливості психічних функцій - мислення й мови, пам'яті, уваги, уявлення, емоцій, волі.

Вимогливість учителя до оцінювання роботи учня - обов'язкова умова високої якості навчання. Завищення оцінок - велике зло. Лібералізм учителя неминуче завдає великої шкоди моральному вихованню учнів, породжує несерйозне, байдуже й безвідповідальне ставлення їх до навчання. Учні цінують і люблять вимогливих учителів (які не лише вимагають, а й добре навчають).

         3. Учитель повинен постійно прагнути до того, щоб його оцінка діяльності учня була об'єктивною і, по можливості, зближувалася з самооцінкою учня. Свідомі чи несвідомі похибки вчителя можуть завдати великої шкоди морально-виховного характеру. Обєктивність  полягає в науково обґрунтованому змісті діагностичних тестів (завдань, запитань), рівному, дружньому ставленню педагога до всіх учнів, точному, адекватному встановленим критеріям оцінюванню знань учнів. Практично об’єктивність оцінювання означає, що виставлені оцінки співпадають незалежно від методів і засобів контролювання, а також від того, хто саме з педагогів здійснює діагностування. 

  4. Система контролю повинна бути відкритою, а кожна оцінка — супроводжуватися обґрунтуванням. Цей принцип  (наочності) полягає в проведенні відкритих випробувань всіх учнів за одними й тими ж критеріями. Рейтинг кожного учня встановлюється в процесі діагностування, має наочний, порівнювальний характер. Принцип гласності означає також оголошення і мотивацію оцінок. Оцінка - це орієнтир, за яким учні визначають еталони вимог до них, а також об'єктивність педагога. Необхідною умовою реалізації принципу є оголошення результатів дидактичних зрізів, обговорення і аналіз їх за участю зацікавлених людей, складання перспективних планів ліквідації прогалин.

  5. Контроль і оцінювання вчителем досягнень учнів передбачає обов'язкову доброзичливість між обома суб'єктами навчання, вимогливість учителя, єдність вимог та ін.

       Таким чином,  використовуючи оцінку, учитель має володіти педагогічним тактом, виявляти високий рівень педагогічної культури. Праця вчителя повинна бути направлена в таке русло, щоб контроль був не покаранням, а допомогою учням в усвідомленні своїх успіхів і нових завдань.

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

         На великому аркуші посередині записуємо «Системи контролю і оцінки якості знань учнів», навколо записуємо усі ідеї вчителів  (кожен має право на власну думку). Обговорюємо та оцінюємо всі ідеї.

   Сьогодні в якості інноваційних систем контролю та оцінки використовують:

- тестування,

- метод прес;

- участь у дискусії;

- програмований контроль; «Травинка», есе.

-учительський  блог;

-навчальне порт фоліо,  

-модульну та рейтингову системи оцінки якості знань,

- моніторинг якості,

- інтерактивні  ресурси  Plikers; Kahoot”

   Інноваційні системи контролю та оцінки якості знань

Відвідуючи уроки можна відзначити, що більшість педагогів вільно володіють теоретичними відомостями про функції контролю, види контролю, засоби забезпечення ефективності контролю; вимоги до оцінювання, застосовують на практиці різноманітні, у тому числі інтерактивні і інноваційні, методи контролю і оцінювання.

                                                   Виступи вчителів – предметників з досвіду роботи

 Особливості контролю та  оцінки якості знань в початковій школі

          Педагогічна оцінка  якості  знань в початковій школі (1-2 класи)  має свої особливості, а саме – вербальне оцінювання.

                                                        Виступ учителя початкових класів Попової О.Д.

Педагогічна оцінка якості знань в ГПД

 Певні особливості має система контролю та оцінка якості знань учнів  в роботі груп продовженого дня,  де робота вихователя  спрямована  на розвиток самостійності дітей.  Важливим моментом такого контролю  повинно бути відсутність «репетиторства», зайва опіка та надмірна допомога при виконанні завдань, що призводить до втрати активності та бажання вчитися.

Вихователь — не вчитель, а самопідготовка — не урок. Тому вихователь використовує інші заходи контролю. Вони носять доволі гуманний характер.

Виступ вихователя ГПД, Пархоменко Т.С.

«У  зв’язку з тим, що питання контролю та оцінки якості знань учнів доволі складне і багатогранне, воно потребує постійного розвитку, адже як сказав Ушинський «Учитель як фахівець живе доти, поки вчиться».

Великого значення стимулюючій ролі оцінки в навчальній діяльності учнів надавав В.О. Сухомлинський. У праці "Сто порад учителеві" він писав: "...я ніколи не ставив незадовільної оцінки, якщо учень не міг через ті чи інші умови, обставини опанувати знання. Ніщо так не пригнічує дитину, як усвідомлення безперспективності: все, я ні на що не здатний. Зневіра, пригніченість — ці почуття позначаються на всій розумовій праці школяра, його мозок ніби ціпеніє. Тільки світле почуття оптимізму є цілющим струмком, який живить річку думки. Безрадісність, пригніченість приводять до того, що підкоркові центри, які відають емоційними імпульсами, емоційним забарвленням думки, перестають спонукати розум до праці, навпаки, вони мовби сковують його. Я завжди прагнув того, щоб учень вірив у свої сили. Якщо учень хоче знати, але не може, треба допомогти йому зробити хоч би маленький крок уперед, і цей крок стане джерелом емоційного стимулу думки — радості пізнання".

Отже, і нам з вами не потрібно боятися використовувати інноваційні методи та прийоми роботи.

Робота в групах (20 хв.)

Не зважаючи на те, що проведено багато досліджень з  контролю та оцінки знань учнів, проблема організації контролю та об’єктивної оцінки знань залишається. Тому зараз у  кожного з учасників буде можливість висловити свою точку зору з даного питання.

 Учасники об’єднуються в 4 групи . Кожній групі окремо дається завдання на аркушах паперу, для обговорення якого дається 7 хв, обирається «спікер», який представить результати роботи команди.

Завдання:

Група 1. Шляхи подолання формалізму в оцінці результатів навчально- пізнавль 

               ної діяльності учнів.

Група 2. До основних типових суб’єктивних помилок оцінювання відносяться.

Група 3. Правила оцінювання  знань учнів

Група 4. Вплив оцінки на формування самооцінки учнів.

Представлення роботи груп та підтвердження думки на слайдах.

          Підсумок. Звідси виникає проблема узгодження індивідуальних стилів оцінювання різних викладачів, єдність вимог до знань, умінь та навичок.  До причин, що деформують оцінку можна віднести також: незнання можливостей усіх методів контролю і способів вимірювання виявлених знань; застосування як критерію дійсного рівня знань учнів даного класу, а не вимог навчальної програми; відсутність систематичного контролю знань у процесі навчання, і навіть настрій учителя. 

Слово группам «Критики»,  «Підтримки»,   групі  «Експрес – інформації»

Засідання педагогічної ради

Дата проведення: 30.08.2017 року

                                          Час проведення: 10.30 – 12.30

                                          Місце проведення: актова зала

Черга денна:

1.        Підсумки науково-методичної роботи на ІІ етапі реалізації обласного науково – методичного проекту

Каморда О.В. –

заступник директора з НВР;

Шаповал Л.В. –

заступник директора з НВР

2.        Підсумки виховної роботи за 2016-2017 навчальний рік

 Шамка І.С. –

заступник директора з ВР

3.        Пріоритетні завдання роботи педагогічного колективу 

     на  2017-2018 навчальний рік

Гапич О.Г. –

директор школи

4.        Різне:

   - нормативно-правове забезпечення навчально-

виховного процесу у 2017-2018 навчальному році

-        результати індивідуальної роботи з учнями  в літній

період;

-        результати участі учнів 5-8-х класів в навчальній

практиці 2016-2017 навчального року;

-        затвердження положень про методичні формувань:

а). Положення про методичну раду Вільногірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

б). Положення про внутрішній моніторинг у Вільногірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області;

в). Положення про методичне об’єднання  Вільногірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

г). Положення про творчу групу Вільногірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

д). Положення про методичне обєднання вчителів початкових класів Вільногірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

е). Положення про динамічну групу Вільногірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

ж). Положення про майстер-клас Вільногірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

-        оцінювання навчальних досягнень учнів 2-х класів.

Проект рішення педагогічної ради по-першому питанню:

1. Продовжити роботу над науково-методичною проблемою школи: «Створення розвивального середовища для соціалізації успішної особистості громадянського суспільства та реалізації творчого потенціалу педагога»
2. Постійно підвищувати методичну підготовку вчителів шляхом обміну досвідом успішної педагогічної діяльності
3. Удосконалювати систему моніторингових досліджень з метою підвищення якості навчально-виховного процесу

4.      Розширити спектр використання мультимедійних технологій у як під час навчально-виховному процесу так і у позашкільній діяльності

5.      Продовжити роботу по реалізації проекту «Вплив вживання фіточаїв для зміцнення дитячого організму»

6.      Налагодити співпрацю між шкільним ПМПКонсіліумом та лабораторією  інклюзивного навчання щодо якості надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами

7.      Удосконалювати роботу сайту  «Класна оцінка».

8.      Активізувати роботу щодо залучення  учнів до природничого конкурсу «Геліантус»

9.   Працювати над підвищенням якісна підготовки науково-дослідницьких робіт до участі у ШНТ та ДВ МАН.

По-другому питанню:

·                     продовжити спрямовування навчально-виховного процесу на розвиток соціальної компетентності учнів та формування значущих соціальних якостей особистості в процесі інтеграції її в громадянське суспільство як важливої складової системи загальної середньої освіти;

·                     створювати умови для розвитку індивідуальних інтелектуальних, творчих і фізичних якостей дитини та задоволення її потреб у самовдосконаленні;,

·                     активізувати роботу педагогічного колективу у напрямку екологічного виховання та спортивно-масової роботи;

·                     продовжувати урізноманітнювати форми і методи роботи щодо профілактики правопорушень учнів, залучати таких дітей до  більш  активного шкільного життя,  посилити контроль за пропусками занять без поважних причин, активніше залучати до цього питання батьківський комітет школи.

Адміністрації школи:

·                     організовувати й координувати зусилля усіх педагогів та органів учнівського самоврядування на вдосконалення навчально-виховного процесу, забезпечувати єдність їхньої діяльності, сприяти розвитку і розширенню ролі учнівського самоврядування

По-третьому питанню:

Визначити основними завданнями навчального закладу на 2017-2018 навчальний рік:

забезпечення наступності дошкільної та шкільної освіти за рахунок усіх форм інтеграції освітньої діяльності, особливу увагу звернути на перехідний період від дошкільної до початкової освіти;

забезпечення доступності будівлі та приміщень навчального закладу для учнів з особливими освітніми потребами відповідно до державних будівельних норм і стандартів;

забезпечення на рівні навчального закладу системи заходів щодо упровадження нового змісту початкової освіти;

організація системної роботи щодо здійснення науково-методичниого супроводу реалізації Концепції Нової української школи, державних стандартів початкової освіти, оновлених навчальних програм із метою підвищення рівня професійної компетентності вчителів, звернувши особливу увагу на розробку методичного депозитарію, удосконалення науково-методичного супроводу інновацій, використання освітніх та соціальних порталів;

розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання,  забезпечення надання якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами у навчальному закладі;

спрямування зусиль учасників навчально-виховного процесу на подальшу реалізацію положень Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, формування активної громадянської позиції та толерантності молодого покоління;

          продовження співпраці з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями міста щодо створення умов для забезпечення якості освіти.

    У січні 2017 року відбулася педрада на тему «Системна та цілеспрямована діяльність педагогічного, учнівського та батьківського колективів з проблеми формування громадянської свідомості учнів».

У теоретичній частині виступила заступник директора з виховної роботи Шамка Ірина Станіславівна, яка окреслила основні цілі та завдання, напрямки та проблеми щодо формування громадянської свідомості учнів.

У практичній частині класні керівники презентували досвід своєї роботи. Корольчук Н.С., класний керівник 4-Б кл., та Носов В.Ю, класний керівник 7-Б кл., ознайомили присутніх з формами роботи з проблеми «Національно-патріотичного виховання як одного із напрямків розвитку громадянської свідомості школяра».

Бойко І.М. та Житня О.В., класні керівники 6-их класів, виступили з питання «Моральність особистості як одна з найважливіших складових громадянської свідомості».

Проблему спільної  роботи класного керівника з батьками щодо виховання правосвідомості учнів  було розкрито у виступах Лінник Н.В. і    Жолоба В.А. «Тільки разом з батьками, спільними зусиллями, вчителі можуть дати дітям велике людське щастя», - казав Василь Олександрович Сухомлинський

А Романчук О.А., педагог-організатор, у своєму виступі підкреслила важливу роль учнівського самоврядування як чинника виховання громадянськості.

Організація учнівського самоврядування в школі – це процес передачі узагальненого досвіду певної культури кожному учневі. На сучасному етапі розвитку держави школа свідомо зобов’язана спрямувати роботу на пошук, навчання та виховання, формування лідерського потенціалу держави, патріотичної дієвої молоді.

Засідання педагогічної ради

«Формування самоосвітньої компетентності  в процесі навчання 

як чинник соціалізації учнів»

 від 25.10.2016 року

Мета:  

-         розглянути сутність самоосвітньої компетентності й можливості шляхи її формування;

-         проаналізувати можливості навчальних предметів щодо формування самоосвітньої

            компетентності в учнів;

-         визначити перспективи роботи колективу з підвищення ефективності процесу навчання як чинника соціалізації учнів.   

Обладнання: телевізор, комп’ютер, презентації.

                                                                             Якщо учень у школі не навчиться

                                                                      сам  нічого  творити, то і в житті  

                                                                      він буде тільки наслідувати, копіювати.

Л. Толстой

Черга денна

І.  Інформаційний блок

      1. Актуальність проблеми. Визначення мети,  змісту, визначення регламенту

Директор школи Гапич О.Г.

2.      Формування самоосвітньої компетентності учнів

                                                          Заступник директора з НВР Каморда О.В.

ІІ. Практичний блок.

1.      Роль домашньої роботи у формуванні самоосвітньої компетентності учнів початкової школи як чинник соціалізації учнів.                                      

                                                                                                   Корольчук Н.С.

2.      Розвиток навичок роботи з підручником як один із етапів формування самоосвітньої компетентності школярів        

                                                                                                    Шаповал Л.В.                                       

3.      Прийоми формування самоосвітньої компетентності учнів на уроках історії

                                                                                                               Носов В.Ю.

4.      Диференціація як одна з умов розвитку пізнавальної самостійності на уроках  російської мови   в процесі навчання  як чинник соціалізації учнів

                                                                                                               Бойко І.М.

5.       Педагогічне керівництво самоосвітньою діяльність на уроках зарубіжної літератури. Досвід та проблеми.                                                  

                                                                                                                     Манжула Т.Л.         

6.      Роль інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні самоосвітньої компетентності учнів на уроках математики

                                                                                                              Мохова О.П.

ІІІ.   Дискусія  «Майбутнє освіти за самоосвітою»

Гапич О.Г.

ІV. Рішення педагогічної ради

Проект рішення

педагогічної ради

1.      Продовжити роботу педагогічного колективу над формуванням в учнів самоосвітньої компетентності через використання ефективних форм роботи.

2.      Класним керівникам:

2.1. ознайомити учнів із  методами і приймами самоосвіти;

     2.2. провести анкетування по визначенню рівня самоосвітньої компетентності учнів своїх класів та подати узагальнену інформацію заступнику директора з навчально-виховної роботи до 20 листопада 2016 року

3.      Вчителям-предметникам:

3.1. формувати  в учнів стійкий інтерес до пізнання, бажання й уміння самостійно навчатися;

3.2. формувати мотиви самоосвіти;

3.3. формувати свідоме ставлення до навчання;

           3.4. розвивати операції розумової діяльності;

3.5. сприяти формуванню вмінь і навичок здобувати знання самостійно за допомогою різних джерел інформації;

3.6. залучати учнів до науково-дослідницької діяльності, до участі в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах, як компоненту саморозвитку та самоосвіти;

3.7. посилити індивідуальну роботу з учнями, які потребують допомоги в організації самоосвітньої роботи.

30 серпня 2016 року відбулося засідання педагогічної ради, на якій були розглянуті питання:

1.     Підсумки роботи педагогічного колективу на І етапі реалізації обласного науково – методичного проекту та проблеми школи за 2016-2017  навчальний рік.

Каморда О.В. – заступник директора з НВР

2.     Підсумки роботи педагогічного колективу  щодо формування значущих соціальних якостей особистості   в процесі  інтеграції  її в громадянське суспільство.

 Шамка І.С. – заступник директора з ВР

3.     Пріоритетні завдання роботи педагогічного колективу 

     на  2016-2017 навчальний рік

Гапич О.Г. – директор школи

4.     Різне:

   -  результати індивідуальної роботи з учнями  в літній період;

             - результати участі учнів 5-8-х класів в навчальній практиці 2015-2016 навчального року;

             - моніторинг готовності навчальних кабінетів до 2016-2017 навчального року та першого уроку.

                                Каморда О.В. – заступник директора з НВР

-  правила внутрішнього трудового розпорядку

-  організація роботи з охорони праці.

                                           Гапич О.Г. – директор школи

Рішення по 1 питанню:

       1. Вважати роботу педагогічного колективу на  І етапі обласного науково – методичного проекту «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства» та проблеми школи «Вибір життєвої стратегії у процесі соціалізації  особистості  як пріоритетний напрям розвитку громадянського суспільства» у  2015-20176 навчальному  році  задовільною.

         2. В методичній роботі:

-      продовжувати  використання інноваційних технологій;

-      володіння комп’ютерною грамотністю 100% педагогів та ефективне застосовування ІКТ в навчально-виховному процесі;

-      реалізація плану проведення шкільних предметних декад; 

    -  продовжити впровадження моніторингових досліджень в НВР;

    - систематично проводити самовдосконалення та розвиток педагогів   через самоосвітню діяльність та звіт вчителів  про проходження курсів;

-      продовжити роботу з здібними і талановитими учнями по підготовці їх до олімпіад, конкурсів; роботі в ШНТу  та МАН;

-      більше приділяти уваги організації конкурсів  на базі школи;

-          оперативність в наданні та висвітленні інформації;

-          продовжити втілювати в практику роботи проведення предметних тижнів;

- оновлення форм роботи динамічній групі  з питання дистанційного навчання;

-  підвищення активності вчителів та психологічну готовність до якісного оновлення  педагогічних дій шляхом перегляду форм і методів роботи.

3. В навчально-виховній діяльності:

3.1. проводити індивідуальну роботу з  дітьми, які мають середній рівень навчальних досягнень з 1-2-х предметів;

3.2. удосконалювати  урок як показник соціальної компетентності учнів;

3.3. в системі реалізовувати індивідуальну та диференційовану роботу з учнями на уроках та в позаурочний час;

3.4.  забезпечити перехід на новий зміст навчання учнів  8-х класів.

Рішення по 4 питанню:

        4.2. За результатами індивідуальної роботи учнів в літній період:

        - індивідуальну роботу з учнями завершити до 9 вересня 2016 року,

        - інформацію заслухати на нараді при директорі 12.09.2016 року

        4.4. Класним керівникам 5-8-х класів провести навчальну практику для учнів, які не відпрацювати на пришкільній ділянці  до 9 вересня 2016 року

        - інформацію заслухати на нараді при директорі 12.09.2016 року